вікно

вікно
Отвір для освітлення приміщення, який за своїм форматом міг бути вертикальним або горизонтальним, а його завершення — прямокутним, шестикутним, півциркульним, овальним тощо. Протягом багатьох століть сформувались різні за формою і характером вікна, серед них найвідоміші:
вікно-абажур
а) переважно підвальне, з сильно нахиленими всередину кімнати перемичкою і підвіконником, завдяки яким відбивається світло.
б) Із прикріпленим до стіни кожухом (часто дощаним), над яким з приміщення можна побачити лише смугу неба. Характерне для тюремних камер.
вікно "берлінське" — з трьох стулок, вживалося для освітлення приміщень, що знаходяться в перетині двох корпусів.
вікно "бичаче око" — овальної форми, знаходиться над дверима або в покрівлі даху таким чином, що видно більшу частину овалу (докл. див. окулус).
вікно біфорнедокл. див. біфорій.
вікно брамантове — аркове в прямокутному обрамленні, яке завершено сандриком. Проріз фланкується пілястрами, на які спирається архівольт; в антревольтах влаштовуються розетки. Форма і облямування розроблені італійським зодчим Д. Браманте.
вікно венеціанське — виконане з двох частин, яке в Пізнє Середньовіччя і епоху Ренесансу було поширеним у забудові Венеції. Два однакових аркових прорізи розділялись колонкою і об'єднувались загальною аркою з круглим отвором у тимпані. Іноді архівольти двох аркових прорізів, які спирались на колонки, завершувались неповним антаблементом з трикутним фронтоном. Прикрашене різьбленням, інкрустацією, виконане з кольорового мармуру і скла венеціанське вікно у порівнянні з біфорієм мало пишний, нарядний вигляд.
вікно верхнє — вузьке горизонтальне, розташоване вгорі у дерев'яній стіні курної хати або чорної варниці та призначене для виходу диму.
вікно випускне (вивідне) — виступає на горищі з обсягу покрівлі разом з боковими стінками.
вікно віяльне — завершене низкою піваркових елементів.
вікно волокове — вирубане у двох суміжних колодах (половина у верхній і половина у нижній) дерев'яної будівлі, горизонтальне за формою. Його раму при потребі засовують по горизонталі з боку приміщення тесовою засувкою ("заволікають", звідсіля й відповідна назва).
вікно дифорнедокл. див. дифорій.
вікно другого світла — влаштоване для освітлення темного приміщення через вікно зі світлої кімнати, галереї, лоджії.
вікно італійське — узагальнене визначення вікна, яке складається із вищої середньої частини аркової форми і двох бокових (порівн. палладіанське вікно, серліана).
вікно катомадодокл. див. катомадо.
вікно колесодокл. див. колесо.
вікно красне — заввишки не менше трьох діаметрів колод у дерев'яному будинку з заскленою рамою, облямованою лутками.
вікно Кричевського — вікно, фланковане колонками, які підтримують п'яти верхньої трапеції. Розроблене українським зодчим В. Кричевським.
вікно лежаче — витягнуте по горизонталі.
вікно "летуча миша" — дахове вікно, верхню частину якого виконано у вигляді плавного пологого вигину.
вікно ліхтарем — висунуте разом з підвіконною частиною за межі чільної стіни і сперте на кронштейни, яке має додаткове засклення боків.
вікно луткове — те саме, що і вікно красне.
вікно мезонінне — розташоване над основним рядом у великих залах для кращого освітлення.
вікно односхиле — випускне з прямокутною чільною поверхнею.
вікно палладіанське — складається із середнього аркового і двох бічних прямокутних прорізів, розділених колонами або пілястрами, які начебто підтримують архівольт. Розроблено італійським зодчим А. Палладіо.
вікно подвійне — об'єднання в одну композицію 2-х прорізів, докл. див. дифорій, біфорій.
вікно потрійне — об'єднання в одну композицію трьох прямокутних, аркових або іншої форми прорізів; порівн. трифолій2, трифорій1.
вікно "риб'ячий хвіст" — кругле вікно, оформлене у формі риб'ячого хвоста.
вікно розадокл. див. роза.
вікно Сансовіно — аркове вікно, обрамоване канелірованими тричетвертними колонами іонічного ордера, що підтримують імпости архівольта. Розроблене італійським зодчим Я. Сансовіно.
вікно сегментоподібне — у вигляді частини круга, сегмента.
вікно серліанадокл. див. серліана.
вікно сліпе — неглибока ніша, схожа на сусідні вікна (докл. див. бленда).
вікно слухове — вікно для провітрювання і освітлення горища.
вікно термальне — сегментоподібне вікно, розділене двома вертикальними імпостами на три частини майже рівної ширини. Назва походить від прорізів, якими освітлювалися давньоримські терми.
вікно флорентійське — поділене середньою колонкою, на які вгорі спираються півциркульні арки.
вікно фронтонне — випускне з двосхилим покриттям на окремих кроквах.
вікно хрестоцвіт — кругле вікно з чотирма внутрішніми напівкруглими частинами.
вікно чотирилисник — кругле вікно з чотирма внутрішніми стрілчастими частинами.

Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.

Поможем написать реферат

Полезное


Смотреть что такое "вікно" в других словарях:

  • КНО — Конвенция о «негуманном» оружии воен. Источник: http://news.mail.ru/news.html?394026 КНО курсы начальников отрядов скаутск. КНО контрнаступательная операция Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Кно́тта ме́тод — (J. Knott, англ. микробиолог XX в.) метод диагностики филяриатозов, основанный на выявлении микрофилярий при микроскопии осадка пробы крови больного, смешанной с уксусной кислотой …   Медицинская энциклопедия

  • кно́пка — и, род. мн. пок, дат. пкам, ж. 1. Металлическое острие с широкой шляпкой, служащее для прикалывания бумаги, ткани к чему л. твердому. К дощатому столу была приколота кнопками карта лесного района. Паустовский, Повесть о лесах. 2. Подвижная… …   Малый академический словарь

  • кно́почный — ая, ое. прил. к кнопка …   Малый академический словарь

  • КНО — нефт. коэффициент нефтеотдачи oil recovery factor …   Универсальный дополнительный практический толковый словарь И. Мостицкого

  • КНО — Комитет по неправительственным организациям (в ЭКОСОС) конечная нефтеотдача корпусная наступательная операция коэффициент нефтеотдачи …   Словарь сокращений русского языка

  • КНО'РРЕ Фёдор Фёдорович — • КНОРРЕ Фёдор Фёдорович (р. 15.4.1903)    сов. писатель, сценарист. Печатается с 1926. Написал сц. ф. Истребители и Случай на полустанке (1939); сц. ф., посв. борьбе сов. народа с фаш. захватчиками в годы Великой Отечеств. войны, Однажды ночью… …   Кино: Энциклопедический словарь

  • слухове вікно — слухове/ вікно/ (віко/нце) Вікно в покрівлі будови для освітлювання, провітрювання горища і для виходу на дах …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • вікно слухове — слухове/ вікно/ (віко/нце) Вікно в покрівлі будови для освітлювання, провітрювання горища і для виходу на дах …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • вікно — а/, с. 1) Отвір для світла й повітря в стіні приміщення (будинку, вагона тощо), куди вставлено раму з шибками. || Шибки. || Підвіконня. 2) Просвіт у чому небудь. 3) Отвір певного призначення у споруді, агрегаті, машині. 4) спец. Частина екрана… …   Український тлумачний словник

Книги

Другие книги по запросу «вікно» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»